Доброго дня, шановні батьки наших дітей!
Ми освоїлись і, практично, змирились з самоізоляцією. Адаптаційний період (до навчання вдома) завершився - нікуди не дінемось. Настає наступний етап, який можна порівняти з життям людей на підводному човні, космічному кораблі... і, як приклад, впливу групової (сімейної) ізоляції можна назвати відомий мандрівникам «експедиційний сказ». 
Обмежений простір, спілкування (тісне) з одними і тими ж людьми, зменшення сенсорних подразників (зір, слух, нюх, смак, дотик, рівновага та відчуття положення тіла у просторі) сприяють виникненню емоційної напруженості і конфліктів!
Отже:
- зір - спостерігайте (з вікна) за змінами в природі, за поведінкою і настроєм один одного, переглядайте фото...
- слух - прислухайтесь (говоріть тихо), слухайте музику, читайте вголос, розповідайте дітям історії про себе і рідних...

Слова: «візьми себе в руки» не діють! Майте власний ресурс і контроль, бо не буде результату! Використовуйте слова і тілесний контакт (обіймайте), візьміть за руки і, дивлячись в очі, говоріть і домовляйтесь.
Важливо, емоцію (гнів, радість, сум, страх, здивування, інтерес, сором) усвідомити і назвати по імені.
Ти злишся!
Ти дратуєшся!
Ти розчарований!...
Вчіть говорити і висловлювати словами свої переживання. 
Що б не трапилось, я з тобою!
Дієво як для дорослих, так і для дітей!!!

З повагою психолог Оксана Іванівна.