Святий Миколай

Ведучий

Святий Миколай за свою добродійну любов і щедре милосердя вічно живе в серцях людей. А його любов символічно оживає в дні його святкування по цілому світі, коли він обдаровує дітей дарунками. Для всіх він став символом щирої любові до ближнього.

Ведуча

Що ми знаємо з його життя? Миколай жив у Мирах, у Лівії. Народився він у багатій сім'ї, ріс дуже доброю і чуйною людиною. По смерті батьків став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним і калікам. Як щедрий Бог з небес, він часто заходив до багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх чим міг. Після смерті його визнано святим. І от з того часу кожен рік у день святого Миколая, 19 грудня, ми відзначаємо це улюблене свято. З цієї нагоди ми зібрались сьогодні.

Під музику заходять учні.

1 учень:

У нас тепер зима лютує,
Землю снігом засипає,
Та щорік у цю пору
До нас Святий Миколай вирушає.

2 учень:

Він сідає в срібні сани,
Три коники везуть бистрі,
Ангел-візник поганяє,
Ясним світлом місяченько
Їм дороги освітляє.

3 учень:

І зіроньки – чудо-зорі-
Теж освітлюють їм путь,
Їде в гості Миколайко,
Бо Його щорічно ждуть.

4 учень:

Ждуть Його у кожній хатині,
Бо несе він подарунки
І дорослому, й дитині.

Його з радістю чекають,
У молитвах прославляють,
У віршах, піснях величають.

 

Вхід Зірочок. Танець.

1. Всім привіт, мої гарненькі!

Я є зірочка гарненька.

Я на свято Миколая

Йому завжди помагаю!

Я сідаю на хатки, зазираю у шибки.

Є у мене і сестриці,

Мої вірні помічниці.

 

2. Миколай  - наш доброчинець

І для всіх придбав гостинець.

Україну він вітає

Про всіх діток він подбає.

 

3. Темна нічка за шибками,

Сніг біленький мерехтить.

Небеса блистять зірками,

Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,

В кожну хату завітає.

 

4. Зірочки ми променисті,

Ніжні-ніжні, чисті-чисті,

Ясним золотом ми сяєм

І Святому Миколаю

Шлях на Землю прокладаєм.                                     Пісня

 

Виходять діти

5 учень:

Гей, пошлемо листочок до раю:
"Не забудь нас, Святий Миколаїв!
Не забудьте про нас, янголятка!
Вас прохають і хлопці, й дівчатка.

6 учень
Завжди ми були чемні і милі,
До школи охоче ходили,
Шанували матусю і тата
Та любили сестричку і брата.

7 учень: Ми складали долоні маленькі
І молились до божої неньки,
Тож гостей ми чекаємо з неба –
А антипка нам зовсім не треба".
Гей, пошлемо листочок до раю:
"Ми чекаєм, Святий Миколаю!
Ми чекаємо вас, янголятка!
І підпишемо: хлопці й дівчатка!"

Ангели йдуть по колу під музику.

Ангели

1. Я роблю смачні цукерки

Шоколадом покриваю,

У яскраву обгортку,

Їх старанно загортаю.

 

2. Райські яблука збираю

Стиглі, дуже соковиті.

Їх у кошики складаю –

Поласують добрі діти.

 

3. Книжки розуму навчають

Діти раді кольоровим.

Їх читати полюбляють

Слухати завжди готові.

 

4. Пензлі в фарби обмокають

Іграшки я розмалюю.

Передам їх Миколаю,

Нехай дітям подарує.

Ведуча:

За традицією святкування діти пишуть листи Миколаю зі своїми проханнями.

       (В залі на встановленому дереві прикріплена поштова скринька.)

Поспішаймо, поспішаймо із листами,
Бо вже їде Святий з неба саночками.
Не забули ми листочки написати
Та й Святого Миколая попрохати.

(Кидають по черзі листи і промовляють.)

1 учень:         Мені ляльку!

2 учень:       Мені книжку!

3 учень:         А мені із гуми мишку!

4  учень:  А мені цукерок трішки, Шоколадок і горішків, Торбу пряників медових, Круглобоких і здорових!

5 учень:     Чи бува не забагато'.'

6 учень: (вражено)    Та ж іде багате свято.

7 учень:    Я собачки хочу дуже,
А цукерки – це байдуже!

Ведучий:

В школу Миколай завжди
носить книжечки нові.
Сподіваюсь, що сьогодні
різочки нема нікому.

                      Стукіт. Вбігає Антипко. Музика.

Антипко

Ой, холодна тут зима-

В пеклі ж холоду нема,

Вибиравсь я, наче в літі!

В пеклі – жар, зима – на світі.

Я, без шапки, без кожуха,

Відмерзають хвіст і вуха,

От біда! Чи довго ждати,

Поки всунусь десь до хати,

Де живуть погані діти,

Треба кості розігріти!

Скаче Антипко

Ангели

1. Спинись, бідако!

Бач, як заспівався!

2. Та звідки ж в тебе

Подарунок взявся?

3. Вже в пеклі криза,

Голодно і пусто.

Поїли навіть всю гнилу капусту.

4. Догосподарились чорти,

Скажу я вам до краю.

Чи ти бодай

Нікчемні різки маєш?

 

                Антипко

Та маю – ось,

А де нечемні діти?

Яких я маю гамселити?

Диви, як засмутились

Батько й мати!

Цілують, пестять,

По голівці гладять.

А виросте яке?

Мені на втіху

Невиховане, хитре

Ще й скупе!

• Що, страшно?

Я жартую.

А щоб не сталося біди такої –

Запрошую дітей у коло.

 

                          Пісня

  Антипко

Ох, перед такими добрими

І веселими дітьми

Безсилий я.

Іду шукати інших нечемнюхів.

Тому кажу вам поки що

До нових зустрічей,

Солодкі діточки й батьки!

 

Вихід Антипка

Вхід козаків

1. Пізно, у вечірній час

Миколай святий до вас

Так тихесенько прийде,

Подарунки принесе.

 

2. Ніс святий оцю торбину,

І сказав мені він – Сину,

Ці дарунки ти віддай,

І скажи, що Миколай

Ще прийде до найчемніших,

Як вони заснуть у тиші.

 

3. Несе він щире Боже слово

З небес на Землю до людей

Та ще любов свою казкову

До добрих, лагідних дітей!

 

Пісня козаків

 

Ведуча:

Ну, швиденько, швидко, діти,
Починає вже темніти!
Скоро вже приїде в гай
Наш Святитель Миколай.

{Декорація лісу. З-за кущів виходить Ведмідь, Вовк, Лис, Заєць.)

Вовк:

Гей, Бурмиле, чи ти чув,
Чи ти бачив, хто це був?

Ведмідь:

Бачить-бачив, чути-чув,
Але що це - не збагнув!

Лисиця:

До Святого Миколая
Діти тут листи вкидають.

Заєць:

І у голос розказали
Все, чого собі бажають.

Вовк:

Жаль. Ой жаль, жаль, мій любий брате,
Що не вмієм ми писати! (Замріяно)
Дуже - ах! - хотів би я
Хоч маленьке порося!

Заєць:

Ой, стидайся! У Святого
Як проситимем такого?
Краще побажай собі
Ось капустоньки хоч дві!

Ведмідь:

Ну, смішний ти, куцохвостий!
Та ж хіба коли Вовк просить?

(звертається до Вовка)

Все вовкам, а ось я
З'їв би меду горщик, два.

Лисиця:  Звісно, мед - це не найгірше,
Але курочку смачніше
Заїдати на обід -
Та про це просить не слід!
У Святого Миколая
Я хоч масла попрохаю.

Ведмідь:

Чути - здаля щось гуде!
Може, вже Святий іде!

(Звірі ховаються. Вбігає двоє дітей – Софія Р і Катя Л. Софія  голосно плаче.)

Катя:

Ой, не плач! Ой, почекай!
Бачиш, ось і ліс!

Софія:

Є і скринька, Катю мила,
Та... листочка я згубила!

(Знову плаче.)

Катя:

Ну, не плач же, не ридай!
Та ж Святитель Миколай
Знає всі наші бажання,
Всі надії, сподівання!
Хоч листочка ти згубила,
Добрих вчинків ти зробила
Певно, більше, ніж ми всі.

Софія:     (втерла сльози, всміхнулася)

Ах ти, Катю, язиката,
Ти забула розказати.
Скільки ти добра зробила
І не була вередлива.

Катя:

Годі, на хвальбу не час!
Чуєш? Хтось іде до нас!

Вовк: (Виглядає з-за куща, тримаючи листа в зубах)

Я доріжкою ішов
І листок оцей знайшов.

Ведмідь:

Це ж оця панянка мила
Знехотя його згубила.
Кинь скоріш листа у скриньку,
Щоб потішити маленьку!

Вовк: (Міцно тримає листа лапою)

Ой, ні-ні! О ні! Я сам
Вже його Святому дам!
Може, стане він добріший,
Дасть м'ясця мені радніше.

Ведмідь: (прислухається)

Швидко! Вовче, кинь листок!
О, вже чую скрип санок!

Вовк (заперечує головою й лапами, обидва ховаються)

8 учень:

У святу зимову пору
Із Божого раю-Двору
Миколайко виїжджає
Й дуже-дуже поспішає.

9 учень:

В нас тепер зима панує,
Землю снігом засипає,
Та в цю пору до нас в гості
Миколайко поспішає...

10 учень:

Він сідає в срібні сани,
Янгол коней поганяє...
Їде, їде Миколайко,
Бо Його земля чекає.

Вовк:

Ви простіть мені, що я...
Бо знайшов я тут листа
І не вкинув ще у скриньку.

(Кладе листа і тікає)

Ангел  1:

Але спершу, малята,
Обдаруєм всіх звіряток.
Щоб ні в лісі, ні у полі
Не робили шкоди злої.

 

Ангел 2:

Вовкові ось тут ковбаска.
Вовчику, бери, будь ласка!
Лисиці - дві круглі шинки,
Це для тебе лакоминки!

Ангел 3
А Ведмедеві, нівроку,
Бочка меду круглобока.

Ангел 4:

Зайчику, ближче підійди-но,
Моркви тут тобі торбина.

Ведучий:

Що ж звірят обдарували.
Свято знову засіяло.

11 учень:

Святий, щедрий Миколай
Йде щороку в рідний край
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.

12 учень:

Бо приходить він тоді,
Коли темно на землі.
Тихо-тихо в дім прийде,
Подарунки покладе.

13 учень  Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає
Що відвідує всяк раз.
Миколайко усіх нас

.Ведуча   То ж Його усі славімо,
                 В добрі, мирі всі живімо!..
 

Ведучий  О, Все щедрий Миколай,
                  Нам в усьому помагай!