Проблема, з приводу якої давно і довго ведеться полеміка: що саме діагностувати на етапі вступу 6-річноі дитини до школи і як це робити? Необхідно одразу розділити поняття педагогічної і психологічної готовності дитини до школи. Педагогічна готовність - це запас знань, умінь і навичок, наявний у дитини на момент вступу до школи. Під цим, як правило, мається на увазі уміння читати, рахувати, переказувати, однак це не дає змоги прогнозувати успішність навчання навіть на найближчий час.

Психологічна готовність - це якісна своєрідність інтелектуального розвитку дитини і деяких особливостей її особистості, без яких неможливо успішно навчатися в школі. Сформованість саме даного рівня надзвичайно важлива. Метою діагностики готовності дитини до школи є не відбір дітей, а насамперед надання вчителю інформації про психологічні особливості його майбутніх учнів

Виділяють три основні групи труднощів, з якими зустрічаються не готові до школи діти.

Перша група належить до системи стосунків і взаємодії з однолітками ( невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, погоджувати з ними свої дії), друга - до сфери спілкування з дорослими ( нерозуміння умовності запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування), третя -до сфери самосвідомості дитини ( завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ'єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок учителя). Ці групи труднощів відбивають основні сторони психологічної готовності дитини до школи і шкільного навчання. Відповідно і показники психологічної готовності до школи розподіляються за цими самими групами.

Діагностуючи психологічну готовність до школи шестирічної дитини, керуємося наступними науковими і загально гуманітарними положеннями.

1.Дошкільний період дитинства - надзвичайно важливий етап розвитку людини, що має самостійну цінність незалежно від майбутнього шкільного навчання дитини.

2.На етапі прийому дитини до школи діагностуємо рівень психологічної зрілості дитини, не шкільної, а дошкільної, тому що саме зрілий дошкільник готовий до успішного навчання в початковій школі.

З.Діагностику дошкільної зрілості здійснюємо в контексті діяльності, яка найбільшою мірою відповідає особливостям і можливостям дошкільного періоду розвитку - грі.

«Дошкільну зрілість» можна визначати як цілісний психологічний стан дитини дошкільного віку, що характеризується високим ступенем розвитку тих якостей і процесів, що переживають свій розквіт саме в дошкільний період дитинства і для яких цей період є сенситивним. Для шестирічних дітей з високим рівнем психологічного розвитку найбільш типовий кооперативно - змагальний рівень спілкування з однолітками, довільність у сфері спілкування з дорослим і відкриття дитиною своїх переживань у сфері самосвідомості. Окрім того, принципово важливими є:

• Сформовані прийоми ігрової діяльності;

• Розвинені соціальні емоції і високий рівень морального розвитку;

• Розвинена уява;

• Високий рівень наочно - образного мислення, пам'яті, мовлення

Визначити рівень розвитку спілкування дитини з однолітками можна, спостерігаючи за її поведінкою у колективі, за її спільною з іншими дітьми діяльністю і грою. Враховуючи те, що це завдання неможливо виконати в ситуації тестового обстеження під час запису до школи, доречним буде провести спеціальну діагностичну гру.